До головних переваг майстра потрібно віднести вміння виділити в інтер’єрі головне і, відповідно до цього – побудувати кадр. Еклектичні інтер’єри з великою кількістю предметів Саймон знімає загальним планом з високої точки, щоб глядач склав загальне враження.

При цьому різноплановість інтер’єру не так впадає у вічі, а еклектизм залишається на узбіччі кадру. Навпаки, вдалі авторські знахідки – завжди у центрі кадру, їм приділено особливу увагу.

Для кращої побудови кадру використовують різну техніку. Так, щоб у кадр потрапили об’єднані однією ідеєю дерев’яна підлога та стеля кухні – інтер’єр знятий ширококутним об’єктивом.

Численні фотографії підтверджують бездоганний смак художника, його вміння знайти в інтер’єрі найкраще.

Резиденція призначена для сім’ї з двох дорослих та двох дітей. Архітектори з точністю виконали всі побажання замовників, які бажали сучасний будинок із максимальним використанням природних матеріалів.

В архітектурі використано принцип «чотирьох кубів», для стін та підлог одночасно застосовуються камінь та дороге дерево, в інтер’єрах – велика кількість сучасних металевих прикрас абстрактної форми.

Дизайнери використовували всі відомі прийоми художнього підсвічування, дорогу терасну дошку для обрамлення басейну.

Тим часом будинок з величезними незатишними холами, заскленими стінами, кам’яними мозаїками стін не справляє враження житлового приміщення.

Скоріше він схожий на готельний хол або виставку досягнень сучасного стандартного дизайну.

В архітектурі та внутрішньому оформленні внутрішніх приміщень використана улюблена ідея сучасних дизайнерів – стирання та взаємопроникнення внутрішніх приміщень та навколишніх природних ландшафтів.

Особливості архітектури

Двоповерховий будинок з гаражем – чисті рівні лінії, просторі внутрішні приміщення, багато світла, розсувні вікна в підлогу і простора тераса з колонами.

Фасади будівлі покриті штукатуркою білого кольору, ніяких вишукувань або декору, за винятком контрастного оздоблення тераси другого поверху каменем, пофарбованим у чорний колір.

Дизайн інтер’єрів

Кухня та вітальня – це один простір, грамотно зонований. Біле оздоблення стель та стін гармонує з підлогами зі світлого дерева та грає на контрасті з меблями із чорного дерева.

За стилем меблі в приміщеннях можна віднести до реплік 60-х років 20 століття. М’яка група у відтінках сірого кольору, їдальня – поєднання світлого дерева та білого оздоблення обідніх крісел.

Кухня у темних тонах, робоча поверхня відокремлює кухню від вітальні. Робоча поверхня еклектично спланована, можна готувати з видом на чудову терасу.

Особливий шарм інтер’єрам додають оригінальні дизайнерські люстри та світильники.

Тераса зраділа всім необхідним для повноцінного відпочинку та приємних розмов: меблі за стилем перегукуються з меблями в будинку, велика зона для барбекю та барна стійка з елегантними барними кріслами.

Приватна зона

Господарська спальня за кольоровим рішенням – це поєднання відтінків сірого та світлого дерева. Меблі також у стилі 60-х.

У спальні встановлені розсувні скляні двері та створено вихід на чарівну зручну альтанку-пергалу. Це зона для приватного відпочинку, прихованого від сторонніх очей.

Спальня має власну ванну кімнату та комфортабельну вбиральню. У ванну можна потрапити через вбиральню. В обробці використані дорогі матеріали та сучасна сантехніка.

Поєднання відтінків сірого кольору з білою сантехнікою та світлим деревом переважають і в оформленні ванної кімнати.

Дизайн будинку в сучасному стилі вийшов органічним та комфортним, простота та чистота ліній, у поєднанні з майстерним дизайном дозволили створити витончену розкіш.

Це їм блискуче вдалося, хоча коштувало чималих зусиль.

Реконструкція будівлі не торкнулася її архітектурних та конструктивних особливостей – навіть стельові балки лише укріплені та пофарбовані.

Для того, щоб обставити будинок антикварними меблями, довелося розшукувати її по всій Франції.

В результаті – “Maison Laffitte” вийшов комфортабельним будинком, що повністю зберіг чарівний атмосферу провансу і аромат старовини.

Дбайливо збережені старі дерев’яні двері, каміни, кераміка та прикраси.

Там, де було неможливо досягти повної ідентичності (наприклад, на кухні), меблі підібрані нейтральні, що не входять у дисонанс із загальним напрямком дизайну.

Автори інтер’єру примудрилися зберегти деталі провансу та класичних інтер’єрів центральними елементами дизайну. Нові предмети та прикраси стилістично повністю їм відповідають – за кольором, текстурою, пропорціями.

Цього враження не псує навіть сучасне обладнання кухні, підібране за кольором та пропорціями до інших деталей дизайну.

Будинок ідеально вписується в навколишній пейзаж і ландшафтний дизайн, де також дбайливо збережені історичні елементи.

Не можна сказати, що інтер’єри були витримані в повній відповідності з канонами дотримання стилю, хоча для цього Френсін і її чоловік провели чимало часу в пошуках старих меблів на «блошиних» ринках і розпродажах.

Будинок вийшов затишним, світлим та відповідним смаком господарів.

Вона чудово зарекомендувала себе за два роки роботи у фірмі «Plus Architecture» – її дебютний проект «Suds Laundrette» привернув увагу публіки та став одним із 25 фіналістів конкурсу IDA Awards 2011 року.

Після цього Джорджія зуміла відкрити власну дизайнерську фірму “G.A.B.B.E.”.

Інтер’єри великої резиденції, названої The Brighton Escape – вивірені і гармонійні. У них простежуються останні тенденції сучасного дизайну – використання натуральних матеріалів, велика кількість світла, поєднання зовнішніх та внутрішніх просторів, увага до деталей інтер’єру.

Особливо вдалися дизайнеру внутрішні обсяги великих приміщень, об’єднані овальними сходовими отворами.

За допомогою різновисоких рівнів підлоги, різних матеріалів для стель (зокрема, дерев’яних стельових панелей) – вдалося досягти поділу великих просторів на окремі візуальні зони з відмінним двосвітлим освітленням.

Результат вийшов дуже вражаючим. Дизайн внутрішніх приміщень світлий і затишний, незважаючи на те, що повної стильової єдності досягти не вдалося.

Більшість елементів декору характерні для стилю «Прованс» у найкращих його проявах. Деяка еклектичність прикрас у стилі «арт деко» (вигадливих настільних світильників, витончених дзеркал, каміна) – компенсується їхньою красою та кольоровою відповідністю.

Наліт старовини зберігся, але будинок став зручним та комфортабельним.

В проекте воплощены все современные тенденции дизайна интерьеров – обилие стекла и света, использование естественных материалов (дерева и камня), модульные системы разновысоких конструкций.

Дом просторен и удобен. Вместе с тем, в проекте нет оригинальных дизайнерских находок, своеобразных черт, остается впечатление стандартности и безликости современных интерьеров.

Це завдання повністю виконане в екстер’єрі будинку – з фасаду будинок виглядає незайманим, сучасні матеріали даху, нових дверей підібрані зі смаком та в тон. Не псує загального враження і тильний бік будинку, насичений сучасними елементами (басейн, меблі, тротуарні плити на галявині).

В інтер’єрі будинку дизайнерам довелося зробити занадто багато поступок вимогам комфорту, для того, щоб говорити про справжній рустикальний стиль – вийшла швидше його імітація. Кам’яні кладки, якими рясніє будинок – виглядають надто пригладженими, стельові балки – надто новими, прикраси – надто химерними.

Абсолютно не поєднуються зі стилем настінні принти та французька вулична вивіска на кухні. Повністю у стиль вписалися лише сходи з холу на другий поверх. Навіть меблі від відомих виробників Bausman & Company», виготовлена на замовлення, виглядає надто новою та розкішною.